Студенческий форум КНЕУ

Здравствуйте, гость ( Вход | Регистрация )

 
Ответить в эту темуОткрыть новую тему
> «Енеїда» І. П. Котляревського – енциклопедія українознавства
Дмитрий
сообщение 27.2.2011, 11:00
Сообщение #1


В ауте
**********

Группа: root
Сообщений: 1 704
Регистрация: 1.2.2011
Пользователь №: 1



«Енеїда» І. П. Котляревського – енциклопедія українознавства
Вихід у світ «Енеїди» Котляревського в кінці XVIII століття заявив не лише про те, що відкрилась нова сторінка в історії української культури, а й довів, що українська мова, яку вважали лише місцевим наріччям, є сильною, багатою, чарівною, колоритною, виразною. І вона зазвучала так голосно, що «звуки її рознеслись по всій Росії», - про що писав В.Г Короленко. Вона заявила, що український народ – це є духовно багатий народ зі своєю історією, мовою, традиціями. Не випадково дослідники називають цей твір «енциклопедією народного життя».
І справді, як близько треба було стояти до народу, щоб зокрема до найнижчих його верств, який талант треба мати, яку любов плекати до рідної мови, щоб так майстерно змалювати картини народного життя, побуту, глибоко передати його характер, духовність та мораль.
За своєю народністю цей твір займає перше місце у світовій літературі. З великою любов'ю і науково-етнографічною точністю змальовує автор народні гуляння, святкові розваги, сцени вечорниць, ігри, танці, звичаї і повір'я, народний одяг і хатню обстановку, українські народні страви.
І. Котляревський у своєму творі згадує набагато більше українських страв, ніж спеціальна етнографічна праця М. Маркевича «Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян». Троянці їдять такі українські страви, як галушки з салом, лемішку і куліш, «свинячу голову до хріну», локшину, індик з підливою, зубці, путрю, квашу.
Пили тут різні напої: слив'янку, мед, пиво, брагу, сирівець, «горілку просту і калганку», сивуху та варенуху. На поминках їли книші, коливо з куті, ситу із меду, смажених гусей, качок, юшку, галушки та борщ.
Автор виявляє обізнаність не лише в народній кулінарії, а з не меншою точністю він описує і народний одяг, взуття.
Юнона, збираючись їхати до Еола, одягла шнурівку і спідницю, «сховала під кибалку мичку». А Венера, відправляючись до Зевса, «взяла очіпок грезетовий». Згадуються тут спідниця і корсет шовковий, запаска, червоні чоботи, хустка з полотна.
Іван Котляревський був обізнаний з етнографією в найширшому розумінні цього слова. Він наводить приклади народний ігор: у свинки, у панаса, у журавля, у тісної баби, у ворона.
У поемі згадуються народні інструменти і танці. На бенкеті у Дідони грає бандура, сопілка, скрипка, дівчата танцюють «в дробушках, в чоботях, в свитках». Троянці вміють «садити третяка», гацака, гайдука, співати пісні про Сагайдачного, про Січ.
Не обминув автор і народне образотворче мистецтво. Латин прибирає свої світлиці портретами богатирів, картинами про битву Олександра Македонського з царем Пором, про Ваньку-каїна, Іллю Муромця, Максима Залізняка.
В поемі яскраво відбиті народні вірування і уявлення, потойбічний світ, рай і пекло. Анхіз приводить Енея в пекло; де він бачить сільські вечорниці, на яких співали колядок, палили клоччя, ворожили, загадували загадки. Зображаючи картини пекла і раю, автор відображає погляди народу, його ставлення до подій, явищ, його мораль. Ті, хто заслужив своїм життям на землі кару, отримає її в пеклі:
«панів за те там мордували…,
що людям льготи не давали і
ставили їх за скотів».
Були тут і такі, які «по правді не судили» та «грошики лупили».
Ті ж, які жили на землі чесно, робили добро, потрапляли в рай. Це сироти, вдови, старці, жебраки, люди з найнижчих суспільних станів, «що проценту не лупили, що людям помагать любили», «не чванились», «не величались», «не сердилися, не гнівились», а «жили люб'язно»
Говорячи про значення «Енеїди» як енциклопедії українознавства, необхідно вказати на багатющі фольклорні скарби цього твору. Це перш за все легенди і казкові образи: кобиляча голова, чоботи-скороходи, килим-літак, скатерка-самобранка. А баба-яга, один із найколоритніших казкових образів, є дійовою особою поеми. Це Сивіла, яка вела Енея в пекло. На щиті Енея також зображені персонажі казок: Котигорошко, малий Телесик, Іван-царевич, Кощій.
Поема рясніє прислів’ями та приказками, які влучно характеризують героїв, допомагають яскравіше відтворити їх стан і переживання. Деякі з них автор дослівно: «Хто чим багат, то тим і рад», «Великії у страху очі». Інші перероблює на свій манер: «Біда біду, говорять, родить», «із жару в полум’я попав», «п’ятами з Трої накивав».
В поемі багато пісенних образів, перенесених з українського фольклору, або створених самим автором за народним взірцем: «не Галич чорна поле вкрила», «не буйний вітер се шумить».
Сама манера оповіді автора «Енеїди» схожа на жартівливу народну казку, переказ, анекдот. Ця жива жартівлива мова передає характер українця: незлобивий, добродушний, життєрадісний.
В образах Енея і троянців Котляревський змалював українських козаків з їх хоробрістю, звичаями, вірністю в дружбі, якій на перешкоді стати може лише смерть. Евріал говорить своєму побратимові Низу:
З тобою рад в огонь і в воду,
на сто смертей піду з тобой.
«Енеїда» І. П. Котляревського є неперевершеним твором, справжньою енциклопедією українознавства, у якій знайшли своє відображення життя та побут українців, їх духовні прагнення, моральні принципи, характер і душа нашого народу.

Или скачайте в формате .doc


Прикрепленные файлы
Прикрепленный файл  __________.__.______________________________________________.doc ( 30 килобайт ) Кол-во скачиваний: 46
Пользователь в офлайнеКарточка пользователяОтправить личное сообщение
Вернуться в начало страницы
+Ответить с цитированием данного сообщения

Быстрый ответОтветить в эту темуОткрыть новую тему
1 чел. читают эту тему (гостей: 1, скрытых пользователей: 0)
Пользователей: 0

 



Текстовая версия Сейчас: 13.10.2011, 19:44

Украинская Баннерная Сеть
Ссылки: Студенческий портал СУМНО - Інтернет-видання про сучасну українську культуру <% SAPE %>