Студенческий форум КНЕУ

Здравствуйте, гость ( Вход | Регистрация )

 
Ответить в эту темуОткрыть новую тему
> Трагедія душі ліричного героя у новелі Миколи Хвильового „Я(Романтика)”, Авторский креатив Колисниченко Аси
Дмитрий
сообщение 27.2.2011, 11:06
Сообщение #1


В ауте
**********

Группа: root
Сообщений: 1 704
Регистрация: 1.2.2011
Пользователь №: 1



Трагедія душі ліричного героя у новелі Миколи Хвильового „Я(Романтика)”
Так споконвіку було:
одні умирали з ганчіркою в руці,
а другі тяглися до стяга зорі
і йшли за хвостами комет,
горіх розкусивши буття.
І хіба посміє вічність
шпурнути в моє обличчя докір?
(М.Х.)

Життя – це вічна боротьба між добром і злом, між правдою і кривдою, між любов’ю та ненавистю... Українська людина на злам епох опинилася перед вибором: що важливіше – вічні духовні цінності чи нова ідея свободи, рівності й справедливості?
Ліричний герой новели Миколи Хвильового „Я(Романтика)” змушений вибирати між світом краси, людяності, гуманізму та ідеалами нового життя – невідомого й незрозумілого. Доля матері чи вірне служіння революційній ідеї, синівський обов’язок чи відданість справі – що важливіше? Сум’яття і роздвоєність тереблять душу героя, не дають ні на хвилину забути про відчуття постійної присутності „безвихідного хазяїна” – звірячого інстинкту. Деколи від цього усвідомлення молодому романтику революції стає зовсім нестерпно. Він мучиться, але виходу не бачить...
Час від часу в душі ліричного героя другою її половинкою з’являється образ рідної матері „як прообраз загірної Марії”. Пізніми ночами чекіст повертається з повсякденної вакханалії крові, смертей, убивств до „самотнього домика”, біля якого так тепло і пахне м’ятою і де його чекає сива мати. Тільки їй він може довірити свій біль і своє сум’яття, тільки тут може дати волю „одному кінцю своєї душі”, стати просто ніжним і стомленим сином. Проте обставини сильніші за ліричного героя. Потрібно зробити вибір, і він робить його: примарна ідея „загірної комуни”, вселюдського щастя виявляється сильнішою за синівську любов...
Найстрашнішим, найвражаючішим і найтрагічнішим є те, що ліричний герой не стільки страждає від того, що він повинен вибрати між матір’ю і революційними ідеалами, а від того, чому це мучить його. Адже справжній чекіст не повинен сумніватися у своїх учинках (як, наприклад доктор Тагабат), а раз є сумніви, значить він не справжній чекіст. І саме це робило життя ліричного героя нестерпним. Як революційний романтик, він широко вдивлявся в „голубі озера загірної комуни”, зовсім не помічаючи на їхньому дні крові, розчарувань, смертей...
Вічне протистояння добра і зла в новелі Миколи Хвильового ”Я(Романтика)” перенесено в душу ліричного героя. Це протистояння викликає небезпідставну тривогу за світ і за людину в цьому світі. Бо скільки їх було, таких безумців, на ламі епохи7 Скільки скалічених доль, невиправданих учинків, нездійснених мрій?
На мою думку, ця новела є своєрідним попередженням про непоправну втрату на вибраному шляху істинних цінностей, по-справжньому гуманістичних ідеалів. Бо чи ж можна виправдати найвеличнішими ідеями вбивство рідної матері? Так само як брата, сина, взагалі людини? Та ще й коли ці ідеї проголошуються нібито заради її щастя і благополуччя?! Микола Хвильовий не в силі зупинити того абсурду, що відбувався на зламі епохи, проте йому вдалося зафіксувати його як неминучий факт. Для сучасників і нащадків. Щоб подумали і зупинилися. Щоб ніколи не повторилася подібна трагедія.

Или скачайте в формате .doc


Прикрепленные файлы
Прикрепленный файл  ___.________.doc ( 30 килобайт ) Кол-во скачиваний: 89
Пользователь в офлайнеКарточка пользователяОтправить личное сообщение
Вернуться в начало страницы
+Ответить с цитированием данного сообщения

Быстрый ответОтветить в эту темуОткрыть новую тему
2 чел. читают эту тему (гостей: 2, скрытых пользователей: 0)
Пользователей: 0

 



Текстовая версия Сейчас: 11.10.2011, 6:25

Украинская Баннерная Сеть
Ссылки: Студенческий портал СУМНО - Інтернет-видання про сучасну українську культуру <% SAPE %>