Студенческий форум КНЕУ
Удаление татуировок лазером в Калининграде. Лазерное удаление татуажа в Калининграде.

Здравствуйте, гость ( Вход | Регистрация )

 
Ответить в эту темуОткрыть новую тему
> Відображення героїчної боротьби за волю запорозького козацтва в думах та піснях
Дмитрий
сообщение 27.2.2011, 11:10
Сообщение #1


В ауте
**********

Группа: root
Сообщений: 1 704
Регистрация: 1.2.2011
Пользователь №: 1



От де, люде, наша слава,
Слава України!
Т. Г. Шевченко


Вічне прагнення до волі, незалежності, дух непокори завжди були притаманні українському народові. Та шлях до волі – це шлях страждань і боротьби з ворогами, які протягом багатьох віків гнобили, поневолювали наш народ, намагалися уярмити, позбавити його рідної мови, культуру, історії
Запорозька Січ – це перша вільна демократична республіка, яка була утворена вільними козаками, які тікали від панського гніту. Своїм завданням вони ставили: боронити свій народ від сваволі польських магнатів та захищати рідні землі від нападу ворогів.
Козацьку звитягу, мужність і лицарство своїх синів у боротьбі за волю і незалежність Украіни оспівував народ у своїх думах та піснях. Недаремно М. Добролюбов писав, що українські пісні та думу становлять « народну святиню», тому що в них «горить любов до батьківщини, виблискує слава минулих подвигів».
Образ мужнього лицаря, воїна-козака, який вміє постояти за свою власну честь і за честь своєї рідної землі, постає перед нами у «Думі про козака Голоту». Про його відвагу говорить те, що він не боїться ні огня, ні меча, ні третього болота». Народ, який завжди прагнув до миру, і свого героя наділив миролюбністю: він, «ні города, ні села не займає», та коли йому загрожує небезпека, він вміє постояти за себе.
Нев’янучою славою увінчали себе славні запорожці у своїх походах на Туреччину і Крим.
Народ оспівав у піснях славні походи гетьмана Сагайдачного, який на козацьких човнах-чайках поплив по морю аж до міст Варни і Синопа, а потім до міста Кафи і, взявши ці фортеці, визволив із полону братів-невольників.
Героїчні сторінки вписав у літопись Запорозької Січі кошовий атаман Іван Сірко. Обурений несподіваним нападом татар на Січ в час Різдвяних свят, Іван Сірко вирішив розквитатись із ворогами і сам, зібравши козаків, вирушив у похід. Дойшовши до міста бахчисарая, він визволив із неволі багато полонених. Про цей похід кошового атамана народ склав пісню.
Ой, як крикнув же козак Сірко
Та на своїх же, гей козаченьків:
«Та сідлайте ж ви коней, хлопці – молодці,
Та збирайтеся до хана у гості»


Не всі козаки поверталися додому із таких походів. Деякі навіки залишалися лежати на полі бою. Накривала біле тіло козацька «червона китайка», як співається про це у пісні «Смерть козака», і знаходив собі він «за жіночку в чистім полі могилочку». Героів оплакували не лише вірні товариші, а й вся Україна, як козака Морозенка:
Морозе, Морозенку,
Ти преславний козаче,
За тобою вся Вкраїна
Тяжко-важко плаче.

У часи визвольної війни 1648-1654рр. Народжується цикл дум та пісень про боротьбу украінського народу проти польської шляхти. Вони оспівують народних героїв – славетних ватажків богдана Хмельницького, Івана Богуна, Данила Нечая. Своїх улюблених героїв народ наділяє небувалою силою і відвагою. Мужньо бореться з ворогами Данило Нечай, кладе їх тисячами, «як солому», та не помітив він, як оточили його вороги. Жорстоко розправились вони зі славним лицарем, «посікли біле тіло і пустили на воду».
Богдан Хмельницький – улюблений герой народних пісень та дум. В його особі народ бачив такого вождя, який чітко знав мету своєї діяльності – це визволення України від польської шляхти та утвердження її державності. Він сам говорив, що народ, який він очолює, волелюбний і завжди готовий вмерти до єдиного за свою волю. Під керівництвом Богдана Хмельницького було здобуто ряд блискучих перемг над Польщею. Одна з них оспівана у пісні «Чи не той то хміль».
Народ високо оцінив роль Богдана Хмельницького у боротьбі за визволення України. Проте після його смерті почався в Україні період, названий Руїною: Україна була розшматована між Москвою і Польщею. В цей період ширився народний визвольний рух – гайдамаччина. Почавшись із невеликих виступів селян проти польських панів, він виріс у велетенське повстання, яке очолив запорозький козак Максим Залізняк. Об’єднавшись в Умані з Гонтою – ватажком надвірних козаків, вони знищили всю польську шляхту, яка тут переховувалась від гайдамаків.
Росія, яка побачила величезний розмах повстання, пішла на хитрощі, завоювавши довір’я ватажків, видала їі полякам. Ті жорстоко розправились з ними, а народне повстання без керівництва швидко вдалося придушити. Пам’ять про цей народний рух залишилась у народних піснях «Максим козак Залізняк» та «Пісня про Івана Гонту».
Запорозьке козацтво вписало славні сторінки в історію нашої України, в історію боротьби за свободу і незалежність.
Нелегким був шлях до волі нашого народу, усіяний колючими тернами, проте ми вірили, що «встане правда», «встане воля», як писав великий Кобзар, тому що «не скувати душі живої», яка прагне до свободи.
Наш народ виборов свою волю, і ми віримо, що він збудує свою вільну, незалежну державу. Віри в цоьму нам додають слова Т. Шевченка:
Борітеся – поборете,
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!


или скачайте в формате .doc


Прикрепленные файлы
Прикрепленный файл  _______________________________________________________________________________.doc ( 30 килобайт ) Кол-во скачиваний: 44
Пользователь в офлайнеКарточка пользователяОтправить личное сообщение
Вернуться в начало страницы
+Ответить с цитированием данного сообщения

Быстрый ответОтветить в эту темуОткрыть новую тему
1 чел. читают эту тему (гостей: 1, скрытых пользователей: 0)
Пользователей: 0

 



Текстовая версия Сейчас: 13.10.2011, 19:44

Украинская Баннерная Сеть
Ссылки: Студенческий портал СУМНО - Інтернет-видання про сучасну українську культуру <% SAPE %>