Студенческий форум КНЕУ

Здравствуйте, гость ( Вход | Регистрация )

 
Ответить в эту темуОткрыть новую тему
> «Слово о полку Ігоревім» - велична пам'ятка генія нашого народу.
Дмитрий
сообщение 27.2.2011, 11:49
Сообщение #1


В ауте
**********

Группа: root
Сообщений: 1 704
Регистрация: 1.2.2011
Пользователь №: 1



«Слово о полку Ігоревім» - велична пам'ятка генія нашого народу.

В історії загальнолюдської культури є пам'ятки, які становлять ніби згусток усіх тих найкращих рис, що властиві тому чи іншому народові. В них виражені найзаповітніші сподівання народів, особливості їхнього світосприйняття і національного характеру, в них звучить голос народної історії. Як найдосконаліший витвір генія певного народу, вони репрезентують його у вічно квітучому саду світової культури і мистецтва, стають здобутками усього людства.
Вони доносять до нас відгомін давніх епох; життя і боротьби різних народів, і різні часи стають близькими і зрозумілими наступникам.
До таких шедеврів світового мистецтва належить «Слово о полку Ігоревім» - найвидатніша пам'ятка культури Київської Русі.
У своїй літературній монографії «Слово про Ігорів похід» митрополит Іларіон пише: «Внутрішній зміст «Слова», його зовнішнє літературне оформлення, його поетичні окраси такі блискучі і величні, що роблять цю пам'ятку єдиною і найціннішою не тільки на сході слов'янства, не тільки усього слов'янства, але й першорядною у всесвітній літературі. Митрополит Іларіон, даючи високу оцінку «Слову», зазначає, що ідея «Слова», ідеї національні і політичні стали вічними в Русі-Україні, бо вони ніколи не забувалися, хоч не завжди реалізувались».
«Слово» вічне, бо вічні його ідеї: гаряча любов до своєї славної Батьківщини, палкий заклик усіх князів до єдності і згоди, заклик битися з ворогами тільки об'єднаними силами.
Отже, геній нашого українського народу найбільше виявився у тих ідеях, які проголошувало, утверджувало «Слово»: єдність, братолюбство, патріотизм. Це заповіти українцям (та і всьому слов'янству) на всі віки, на всі часи.
У 1185 році новгород-сіверський князь Ігор Святославович, його рідний брат Всеволод, молодий племінник Святослав Ольгович та двоє Ігорових синів вирушили в похід проти половців, запеклого ворога землі Руської, аби «списа поломити кінець поля Половецького, або напитися шоломом з Дону».
Йшли довго. На дев'ятий день у верхів'ї Дніпра мусили зупинитися, бо сонце нараз кудись щезло; настала темінь, на небі мерехтіли зорі.
І сказав Ігор до дружини своєї:
«Браття і дружино!
Лучче ж би потятим бути,
аніж полоненим бути».

Тривожні передвіщення сил природи, бойовий запал Ігоря та Всеволода; тріумф першою перемоги і гіркота страшної поразки; гіркі роздуми автора про князівські міжусобиці; недобрий сон Святослава і його докірливе «золоте слово»; високо поетичне звертання автора до князів стати на захист рідної землі, сповнений жалю і надії плач Ярославни; втеча Ігоря з полону і радісне вітання його в Руській землі – все це виступає в творі єдиним цілим, компактної і прекрасної будови.
Але зображення невдалого походу Ігоря проти половців – це лише складова частина значно ширшої, більш проблемної теми. Основна тема поеми – історична доля Руської землі, її минуле і особливо сучасне та майбутнє. На самому початку поеми читаємо:
Чи не гоже було б нам,
браття,
почати старими словами
ратних повістей…

центральне місце в поемі займає образ Руської землі. Вона постає перед нами у правдивому яскравому зображенні. Ми виразно уявляємо собі і запилений причорноморський степ, серед якого риплять немазані половецькі вози, і сріблясті хвилі Сули, і спокійну Двину, і перегороджений порогами Дніпро, і стрімкі Карпатські гори, які підпер своїми залізними полками Осмомисл.
Коні іржуть за Сулою, -
Дзвенить слава в Києві;
труби трублять в Новгороді,
стоять стяги в Путивлі.

Для автора «Слова о полку Ігоревім» Руська земля – це не тільки велика держава, багатий край з розкішною природою – це насамперед люди, що населяють цю землю і творять її могутність та добробут. Доля кожного русича – і князя, і ратая – нерозривно зв'язана з долею вітчизни.
Тому головним героєм є велика Русь з її народом.
«Слово» написане багатою, досконалою староруською літературною мовою. Ця мова є високим здобутком культури давньоруської народності. Також мова пам'ятки багата народнопоетичними елементами.
З фольклору запозичені постійні епітети, порівняння, метафори, тавтологічні вислови та багато іншого. Поетика поеми тісно переплітається з поетикою фольклору. Ми можемо з повним правом сказати, що і за змістом, і за формою «Слово» - це витвір поетичного генія народу.
Геніальна поема Київської Русі «Слово о полку Ігоревім» відзначається не тільки великою соціальною значущістю змісту, а й глибокою художньо – композиційною довершеністю.
Ідеї «Слова» вічні, невмирущі – це твір українського духу, це плач за могутньою державою українського серця. В ньому живе ідея національної волі, національної честі, ідея всенародної єдності. А ці ідеї невмирущі, вони вічні, як вічне «Слово» - пам'ятка слави і генія нашого народу.

или скачайте в формате .doc


Прикрепленные файлы
Прикрепленный файл  ______________________.doc ( 29.5 килобайт ) Кол-во скачиваний: 149
Пользователь в офлайнеКарточка пользователяОтправить личное сообщение
Вернуться в начало страницы
+Ответить с цитированием данного сообщения

Быстрый ответОтветить в эту темуОткрыть новую тему
1 чел. читают эту тему (гостей: 1, скрытых пользователей: 0)
Пользователей: 0

 



Текстовая версия Сейчас: 13.10.2011, 9:48

Украинская Баннерная Сеть
Ссылки: Студенческий портал СУМНО - Інтернет-видання про сучасну українську культуру <% SAPE %>